Що таке досудове врегулювання? Пояснюємо простими словами

Досудове врегулювання — процедура, що дозволяє сторонам конфлікту вирішити розбіжності, що виникли між ними, до звернення до суду. У деяких випадках досудове врегулювання є обов’язковим, без нього заяви до суду не ухвалять.

Досудове врегулювання в більшості випадків краще судового розгляду. Ця процедура дозволяє швидко та не публічно вирішити суперечку. Не доводячи конфлікту до суду, можна значно заощадити час та гроші, а також зберегти партнерські відносини з контрагентами.

Серед способів досудового врегулювання — переговори та спрямування претензії. Крім того, можна вдатися до медіації (переговорів за участю медіатора, знайти якого можна на сайті https://www.urvista.law/), звернутися до бізнес-омбудсмена або до уповноваженого органу публічної влади для вирішення спору в адміністративному порядку.

Нюанси

З 2016 року досудовий порядок врегулювання більшості цивільно-правових спорів став обов’язковим у арбітражному процесі. Недотримання цього порядку є підставою повернути позовну заяву або залишити її без розгляду (якщо позовна заява вже прийнята до провадження).

Випадки, коли сторони конфлікту обов’язково мають спробувати вирішити свою суперечку до суду, встановлені у законодавстві або передбачаються договором.

Відповідно до роз’яснення Верховного суду, досудовий порядок обов’язково потрібно дотримуватись у ситуаціях, що стосуються укладання, зміни та розірвання договору; розірвання договору оренди; розірвання договору перевезення вантажу чи пасажира та інших.

Надметою процедури досудового врегулювання є примирення сторін і вироблення домовленостей між ними. Бажано, щоб сторони конфлікту розібралися між собою, поновили стосунки або хоча б вийшли з них без додаткових витрат.

Позитивний результат досудового врегулювання – вирішення конфлікту. Негативний — сторони не змогли домовитися і таки подають до суду.

Виконання судових рішень – фінальний етап громадянського процесу, суть якого полягає у примушенні відповідача до виконання тих чи інших дій: відновити порушене право, виплатити борг тощо. Ця процедура застосовна до які вступили у чинність закону судовим актам виходячи з виконавчого листа чи судового наказу.

Порядок виконання судових рішень

Виконання судових рішень починається з отримання підсумкового акта, винесеного на завершення розгляду, та виконавчого листа, що містить заходи примусового характеру, які застосовуються до відповідача у разі ухилення від добровільного виконання позовних вимог.

Наступний етап – відвідування територіального відділу служби судових приставів для пред’явлення виконавчого листа та подання заяви про порушення виконавчого провадження. Після триденного розгляду пристав надсилає відповідачеві вимогу у п’ятиденний строк добровільно погасити заборгованість або вчинити інші дії, передбачені ухвалою суду.

У разі позитивного рішення, боржник повинен подати приставу підтверджуючі документи: копії наказу, платіжні квитанції та ін. В іншому випадку починається процес розшуку як самого боржника, так і наявних у нього постійних доходів та майна у власності. З цією метою надсилаються запити до банків, податкової інспекції, пенсійного фонду, ДІБДР тощо. Якщо кошти чи об’єкти майна виявляються, то них накладається арешт. Якщо ж ні – то пристав складає акт про неможливість примусового стягнення чи вчинення інших дій у рамках виконавчого провадження та закриває його.