Наукові дані переконливо свідчать: стан кишківника безпосередньо впливає на роботу імунної системи. І, як підтверджує видання Поділля NEWS, це не “черговий інфотренд” і не перебільшення – близько 70–80% імунних клітин зосереджені саме у травному тракті, де щодня формується реакція організму на зовнішні чинники.

Кишківник працює не лише як орган травлення, а й як головний імунний регулятор. Тому його дисфункції одразу відображаються на загальній опірності інфекціям, ризику алергій, рівні запалення та загальному тонусі організму.

Кишківник – центр імунної взаємодії

Слизова оболонка кишківника є найбільшою контактною поверхнею організму. Крізь неї проходять поживні речовини, бактерії, алергени, токсини. Імунітет “визначає”, що є безпечним, а що слід нейтралізувати. За це відповідають три механізми:

• щільний кишковий бар’єр і контроль проникності;
• імунні клітини слизової оболонки;
• кишкова мікробіота (корисні бактерії), що “навчає” імунну систему.

Саме тому бактеріологічні дослідження на дисбіоз, які доступні в сучасних лабораторіях України, розглядають як важливий інструмент оцінки імунної рівноваги.

Мікробіота: склад і роль

Мікробіота – це трильйони мікроорганізмів (бактерії, віруси, грибки), що живуть у симбіозі з людиною. Вони:

• допомагають перетравлювати їжу;
• синтезують вітаміни В і К;
• продукують коротколанцюгові жирні кислоти – “паливо” для клітин кишківника;
• стримують патогенну флору;
• стимулюють вироблення захисного імуноглобуліну IgA.

Коли баланс мікробіоти збережений, імунна система функціонує узгоджено. Порушення цього балансу називають дисбіозом.

Дисбіоз виникає внаслідок:

• дефіциту клітковини у раціоні;
• надмірного чи частого прийому антибіотиків;
• хронічного стресу та браку сну;
• захворювань ШКТ або гормональних змін тощо.

У таких умовах знижується рівень IgA, слабшає “захисний бар’єр”, підвищується проникність слизової оболонки. Наслідки можуть проявлятися як:

• часті інфекції;
• алергічні реакції;
• підвищене запалення;
• синдром хронічної втоми;
• проблеми травлення, шкіри тощо.

Три рівні захисту з боку ШКТ виглядають так:

• мікробіота – конкурує з патогенами;
• слизовий шар – блокує токсини та мікроби;
• імунна система (насамперед фермент GALT) – розпізнає та нейтралізує загрози.

Порушення будь-якого рівня збільшує ризик імунних дисбалансів.

Харчування – головний “ключ” до здорової мікробіоти

Раціон формує мікробний склад. Для стабільної роботи кишківника важливо:

• регулярно споживати овочі, фрукти, бобові та цільнозернові продукти;
• додавати ферментовані страви (йогурт, кефір, квашені овочі);
• обмежувати цукор та ультраперероблену їжу.

Крім того, необхідно підтримувати фізичну активність, а також дуже бажано нормалізувати сон і рівень стресу.

Поживні речовини, що особливо важливі для імунної регуляції:

• вітамін A – для епітелію та лейкоцитів;
• вітаміни групи B – для синтезу антитіл;
• вітаміни С і D – для контролю запалення;
• цинк, залізо, мідь, селен – для роботи імунних клітин.

Джерелом цих нутрієнтів має бути насамперед саме різноманітний раціон, а не БАДи. До речі, принцип “більше вітамінів – сильніший імунітет” не працює: імунна система потребує балансу, а не надлишку.

Контроль стану мікрофлори

Дисбіоз не завжди проявляється помітними симптомами, тому лабораторна діагностика є важливою частиною профілактики. Аналізи на дисбіоз допомагають оцінити склад мікробіоти та визначити можливі причини частих інфекцій, хронічної втоми чи порушень травлення.

Здоровий кишківник – це фундамент стійкого імунітету. А своєчасне дослідження мікробіоти є особливо корисним при частих ГРВІ, алергіях, тривалому стресі й просто при нестабільній роботі травної системи.