Сучасні засоби зв'язку, покликані об'єднувати людей, як не парадоксально, нас також поділяють. З одного боку, це чудово, коли інформація з якоїсь точки планети моментально відправляється в іншу електронною поштою або через месенджери, але таке спілкування втрачає романтику очікування відповіді.

 

Іноді виникає ностальгія на ті часи, коли писали паперові листи, дбайливо складали в конверти і особисто відносили на пошту. Адресат, відкриваючи поштову скриньку, ніби відчував тепло рук, що пишуть рядки послання. Отримання листа завжди було довгоочікуваною подією. Родичам та друзям обов'язково надсилали листівки до свят. Отримувати їх було не менш приємно, ніж листи – людина не забула, вибирала листівку (https://rugraphics.ru/otkrytki), думала про вас.

Зараз у поштових скриньках можна виявити здебільшого лише рекламні листівки та квитанції на оплату комунальних послуг – ні те, ні інше не приносить особливої радості. А живі паперові листи приховували у собі передчуття – що ж там, у конверті, які новини заховані?

Виявляється, подібні почуття відчуває безліч людей, яким спілкування в месенджерах не змогло замінити ті емоції, які вони відчували від традиційних листівок та листів. Ці люди продовжують використовувати паперові носії для спілкування з однодумцями. Таке явище вже переросло у справжній міжнародний рух. Воно називається посткросінг.

Посткросінг – це обмін листівками поштою з незнайомими людьми в межах однієї країни або по всьому світу.

У тій чи іншій формі посткросінг існував з появи перших листівок чи, як їх раніше називали, відкритих листів.

Історія появи листівок

Відкриті листи почали надсилати у ХІХ столітті. У 1840 році поштою переслали найперше таке послання.

Ілюстрація була намальована від руки і зображала карикатуру на поштових службовців. Але друковані листівки з'явилися набагато пізніше, у 1869 році, оскільки вважалося непристойним відсилати листи, зміст яких міг прочитати кожен бажаючий. Незважаючи на це, поштові картки швидко здобули популярність.

У XX столітті паперова листівка так само залишалася доступним, зручним і до того ж естетичним засобом комунікації.

З поширенням стільникових телефонів та Інтернету люди стали менше відправляти листів та листівок, але у зв'язку з виникненням руху посткросерів зараз поштові картки повертають колишню популярність.

У 2005 році португалець Пауло Магалеас заснував сайт postcrossing.com, призначений для спілкування та обміну поштовими листівками з людьми з усієї земної кулі. Пізніше було створено й інші подібні сервіси, але Магалеас зміг об'єднати найбільше любителів відправляти листівки поштою.

Ще 10 років тому посткросінг розцінювався у суспільстві як дивацтво. Навіщо витрачати гроші на листівки та марки, якщо можна спілкуватися на форумах, у тому числі і з іноземцями, а красиві краєвиди та картинки розглядати у Мережі? Поступово ставлення до цього хобі змінилося, сильно на це вплинула пандемія у 2020 році – людям перестало вистачати живого спілкування, нехай і в такому форматі.