Смерть близької людини — це завжди удар, після якого важко думати про організаційні питання. Але похорон потрібно організувати швидко: за законом поховання, як правило, відбувається протягом 3 діб з моменту смерті (без урахування дня смерті). Ця стаття — практичний покроковий план, який допоможе не розгубитися і зробити все правильно, навіть якщо ви ніколи раніше цим не займалися.

Крок 1. Зафіксуйте смерть і викличте відповідні служби

Якщо людина померла вдома, першим ділом викликайте бригаду швидкої допомоги — вона констатує факт смерті. Якщо смерть настала за неприродних обставин, у людини не було хронічних діагнозів, або є будь-які сумніви щодо причини смерті, окрім швидкої також викликають поліцію: вони складають протокол огляду місця події, без якого далі неможливо оформити документи.

Якщо смерть настала в лікарні, все простіше — медичний заклад сам фіксує факт смерті та видає лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о). Саме цей документ вам знадобиться на наступному кроці.

Тіло померлого до приїзду відповідних служб краще не переміщати і не чіпати — це може ускладнити подальше оформлення, особливо якщо смерть настала не в лікарні.

Крок 2. Отримайте медичне свідоцтво про смерть

Лікарське свідоцтво про смерть видає заклад охорони здоров'я, який констатував смерть (лікарня, швидка, сімейний лікар) або, у випадку насильницької чи раптової смерті, — бюро судово-медичної експертизи після розтину. Без цього документа неможливо зареєструвати смерть у ДРАЦС і отримати державне свідоцтво про смерть.

Майте при собі паспорт померлого (або інший документ, що посвідчує особу) та, якщо є, — медичну картку чи виписки щодо хронічних захворювань.

Крок 3. Зареєструйте смерть у ДРАЦС і отримайте свідоцтво про смерть

З лікарським свідоцтвом і паспортом померлого потрібно звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) за місцем смерті або останньої реєстрації померлого. Там на підставі медичного свідоцтва видають державне свідоцтво про смерть — основний документ, який далі буде потрібен всюди: у пенсійному фонді, банку, для оформлення спадщини, а також для отримання довідки на поховання.

Звернутися можуть родичі, представник закладу, де настала смерть, або особа, яка займається організацією похорону за дорученням. У Києві це можна зробити в будь-якому відділі ДРАЦС міста, реєстрація зазвичай відбувається в день звернення.

Крок 4. Оформіть довідку на поховання і виберіть спосіб поховання

На підставі свідоцтва про смерть у ДРАЦС або в органах соціального захисту оформлюється довідка про смерть для отримання допомоги на поховання. В Україні передбачена одноразова державна допомога на поховання — за нею варто звернутися одразу, документи для неї збираються паралельно з іншою підготовкою.

Тут же варто визначитися з ключовим рішенням — поховання в землю чи кремація. Це впливає на подальші кроки: вибір труни або урни, вибір цвинтаря чи крематорію, а також орієнтовний бюджет. У Києві діють кілька міських кладовищ (Берковецьке, Байкове, Лісове, Північне та інші) з різним статусом і наявністю вільних місць, а також Київський крематорій. Наявність місця на конкретному кладовищі, особливо для нового поховання, а не підзахоронення до родичів, варто уточнювати заздалегідь — з цим найкраще допоможе саме ритуальна служба, яка знає актуальну ситуацію на кожному кладовищі.

Крок 5. Заберіть тіло і підготуйте його до прощання

Тіло померлого перевозять до моргу (патологоанатомічного бюро або бюро судмедекспертизи) для зберігання до похорону, а за потреби — для розтину. Звідти ж замовляють підготовку тіла до поховання: бальзамування, косметичну і санітарну обробку, одягання. Це критично важливий етап, особливо якщо між смертю і похороном пройде кілька днів або якщо плануються відкриті проводи.

Самостійно організувати перевезення тіла, домовитися про бальзамування, забрати документи з моргу — усе це займає багато часу і сил саме в ті дні, коли фізично і емоційно найважче. Тому багато хто на цьому етапі звертається до ритуальної служби, яка бере логістику на себе.

Крок 6. Виберіть труну (або урну), одяг і транспорт

Далі потрібно підібрати труну — за матеріалом, оздобленням і бюджетом, — а для кремації, відповідно, урну. Також знадобиться одяг для померлого, постільна білизна в труну, хрест або інша ритуальна атрибутика залежно від віросповідання і традицій родини.

Для перевезення тіла в день похорону — з моргу до місця прощання, а потім на кладовище чи в крематорій — потрібен спеціальний ритуальний транспорт (катафалк), а також транспорт для родичів і жалобної процесії.

Крок 7. Домовтеся про місце і час прощання

Прощання можна провести вдома, у ритуальній залі, у моргу, у церкві (якщо планується відспівування) або безпосередньо на кладовищі. У Києві при більшості моргів і кладовищ є спеціально обладнані зали прощання, які можна орендувати на потрібний час.

Якщо родина релігійна, варто заздалегідь домовитися зі священником про відспівування — у храмі або на місці прощання, а також уточнити, чи потрібне це напередодні поховання, чи в день похорону.

Крок 8. Замовте копання могили або кремацію

Якщо обрано традиційне поховання, потрібно замовити копання могили на обраному кладовищі — це окрема послуга, яку надають або ритуальні служби кладовища, або приватні бригади, акредитовані на конкретному цвинтарі. Для підзахоронення в наявну родинну могилу процедура і документи дещо інші, ніж для нового поховання, — це також краще уточнити заздалегідь.

Якщо обрано кремацію, потрібно записатися на конкретну дату і час у Київському крематорії, узгодити подальше — поховання урни в землю, у колумбарну нішу чи передачу родині.

Крок 9. Продумайте поминальний обід

За традицією, у день похорону влаштовують поминальний обід (поминки) — для родичів і всіх, хто прийшов провести людину в останню путь. Потрібно забронювати заклад чи приміщення, узгодити меню (зазвичай пісне або нейтральне, без алкогольних тостів у звичному розумінні), розрахувати кількість гостей і час.

Це питання здається другорядним, але його теж варто закрити заздалегідь, а не в останній момент, — у день похорону на це просто не буде ні часу, ні сил.

Крок 10. Повідомте рідних, друзів і колег

Паралельно з усіма організаційними кроками потрібно повідомити близьких, друзів, колег і сусідів померлого про дату, час і місце прощання та поховання. Варто одразу узгодити з ними логістику — де саме буде прощання, куди під'їжджати на кладовище, чи потрібен транспорт для тих, у кого його немає.

Скільки часу і сил це насправді забирає

Якщо подивитися на весь список — виклик служб, оформлення документів у кількох різних установах, домовленості з моргом, вибір труни й транспорту, копання могили, зала прощання, поминальний обід, — стає зрозуміло, чому організація похорону самостійно настільки виснажує саме тих, хто щойно втратив близьку людину. Багато з цих кроків потрібно робити одночасно і в стислі терміни, часто бігаючи між різними районами Києва.

Якщо немає сил, часу чи бажання займатися всім цим самостійно, розумним рішенням буде звернутися до ритуальної служби, яка візьме на себе весь процес — від оформлення документів і перевезення тіла до організації прощання, поховання і поминального обіду. Детальніше про те, як проходить організація похорону "під ключ" у Києві, можна почитати на сторінці ритуальної компанії «Організація похорону» — там же можна залишити заявку, щоб фахівці зв'язалися з вами і взяли організаційні питання на себе. Для російськомовних родичів чи знайомих, яким зручніше отримати інформацію російською, є аналогічна сторінка російською мовою.

Коротко про головне

Головне — не намагатися зробити все і одразу поодинці. Зафіксуйте смерть, отримайте медичне свідоцтво, зареєструйте смерть у ДРАЦС, оформіть довідку на поховання, визначтеся зі способом поховання і цвинтарем, домовтеся з моргом про підготовку тіла, оберіть труну і транспорт, узгодьте місце прощання, замовте копання могили або кремацію, продумайте поминальний обід і повідомте близьких. Якщо на якомусь із цих кроків забракне сил чи часу — це нормально, і саме для цього існують ритуальні служби, готові взяти частину або весь процес на себе.