За підсумками січня–лютого 2026 року ринок вторинної сировини в Україні продемонстрував різке просідання. Металургійні підприємства істотно скоротили закупівлі, і загальний обсяг, у який входить металобрухт, зменшився більш ніж на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ще відчутніше впала заготівля: понад 40%, що стало одним із найглибших спадів за останні роки.

Паралельно ціни на металобрухт також зазнали значного тиску. Попри те, що виробництво сталі та чавуну скоротилося менш суттєво, ніж заготівля сировини, дисбаланс між попитом і пропозицією лише посилився. Це свідчить про системні проблеми в галузі, де порушено звичні ринкові механізми та логістику забезпечення підприємств.

На цьому тлі дедалі менш вигідно виглядає можливість здати металобрухт, адже ціни на внутрішньому ринку суттєво просіли. Учасники ринку зазначають, що вартість тонни сировини фактично зменшилася вдвічі, що негативно вплинуло як на обсяги заготівлі, так і на активність постачальників.

Основною причиною таких змін стало обмеження зовнішніх поставок, що істотно вплинуло на баланс ринку. Втрата експортних можливостей призвела до зниження конкуренції всередині країни, внаслідок чого переробники отримали сильніші позиції у формуванні закупівельних цін. Це, у свою чергу, спричинило ланцюгову реакцію — скорочення заготівлі, падіння доходів заготівельників і зниження загальної ділової активності в сегменті.

Додатковим негативним фактором є фінансові втрати для економіки. Йдеться не лише про скорочення податкових надходжень, а й про зменшення валютної виручки, яка раніше надходила від експорту вторинної сировини. У нинішніх умовах це має особливе значення, оскільки кожне джерело валютних надходжень є важливим для стабільності економіки. Вже найближчими місяцями обсяги заготівлі можуть перевищити потреби металургійних підприємств, що призведе до перевантаження складів і подальшого тиску на ціни. У такій ситуації ринок може зіткнутися з подвійною проблемою: з одного боку — зниження ефективності заготівлі, з іншого — надлишок ресурсу, який не знаходить збуту.

У середньостроковій перспективі це може вплинути не лише на сегмент заготівлі, а й на стабільність роботи металургійної галузі загалом. Вирішення проблеми, на думку учасників ринку, можливе через відновлення балансу між внутрішнім споживанням і зовнішніми поставками, що дозволить частково розвантажити ринок і стабілізувати ситуацію.