Глухий паркан вирішує питання приватності, але має один суттєвий недолік він мертвий. Бетон і профнастил не дихають, не міняються з порами року, влітку розжарюються на сонці, а взимку виглядають похмуро. Дедалі більше господарів обирають альтернативу живу огорожу, і головним матеріалом для неї стала туя, яку не дарма садять по всій країні.

Причин її популярності кілька, і всі вагомі. По-перше, туя вічнозелена, тобто ширма з неї працює цілий рік, а не лише в теплий сезон, закриваючи двір і взимку. По-друге, вона добре тримає стрижку, з неї можна сформувати рівну щільну стіну потрібної висоти й товщини, буквально зелений мур. По-третє, вона витривала, морозостійка і мириться з міськими умовами, димом, пилом і загазованістю, тому підходить і для дачі, і для ділянки біля дороги.

Для живоплоту найчастіше беруть колоноподібні сорти. Вони від природи ростуть вузько і вгору, тож майже не потребують формування з боків, лише легкого підрівнювання по висоті. Садять саджанці в один ряд на відстані приблизно від сімдесяти сантиметрів до метра один від одного, залежно від того, як швидко потрібна суцільна стіна і якого сорту рослини. Щільніше швидше зімкнеться в непроглядну стіну, але й конкуренція за живлення й вологу буде більшою, тож ґрунт доведеться краще заправляти.

Догляд не складний, але має нюанси, ігнорувати які не варто. Туя любить вологу, особливо в перші роки після посадки і в літню спеку, тож полив пропускати не можна, інакше хвоя починає буріти й обсипатися зсередини крони. Ранньою весною молоді рослини притіняють від яскравого сонця, яке при ще мерзлому ґрунті спричиняє опіки: коріння не працює й не подає води, а хвоя вже активно випаровує вологу під променями. На зиму високі й молоді туї бажано нещільно зв'язувати шпагатом, щоб мокрий сніг не розвалив і не поламав крону.

Крім суцільного живоплоту, туя добре виглядає і поодинці, і в композиціях, тож універсальність теж додає їй балів. Кулясті форми стануть акуратним акцентом біля входу чи в квітнику, низькі підійдуть для рокарію й бордюру, високі стануть чіткою вертикаллю в кутку саду або обабіч воріт. Різноманіття форм, розмірів і відтінків хвої від соковито-зеленого до золотистого представлене в розділі туї та інших хвойних.

Жива огорожа вимагає терпіння, за один рік готової стіни не буде, доведеться почекати кілька сезонів, поки рослини підростуть і зімкнуться. Але результат того вартий: ви отримаєте те, чого не дасть жоден паркан, зелену, живу, ароматну межу ділянки, яка ще й приваблює птахів, приглушує вуличний шум і затримує пил. З роками така стіна лише гарнішає, тоді як звичайний паркан лише старіє.