Телефони для літніх людей, або так звані бабушкофони, всупереч поширеній думці, з’явилися ще кілька років тому. Інша справа, що активно розвиватися даний сегмент мобільних телефонів почав протягом останнього року, завдяки чому на вітчизняному ринку можна виявити досить велику кількість різноманітних за ціною та характеристиками пристроїв.

Спочатку трохи про причини появи такого роду телефонів. Як відомо, стільниковий зв’язок досягла свого насичення в розвинених країнах, у тому числі і в Росії, ще кілька років тому. Вона охопила навіть такі категорії користувачів, для яких мобільний зв’язок раніше була в дивину. Зокрема, це літні люди, яким, наприклад, в Росії було прийнято передавати вживані телефони від дітей і онуків, в іншому випадку, набувати застарілі або бюджетні моделі, щоб не обтяжувати сімейний бюджет. Однак навіть бюджетники могли стати серйозним випробуванням для літніх людей, які не те що мобільні телефони, а й комп’ютери, та й будь-яку іншу цифрову та побутову техніку часто не сприймали. Комбінації клавіш, ускладнене меню сучасних телефонів, незручна ергономіка з точки зору літніх людей — все це накладало свій відбиток. Природно, схожі проблеми випробовували літні люди по всьому світу, і було б наївно вважати, що це випало з зору виробників стільникових телефонів.

Відомості про розробки спеціалізованих телефонів для літніх людей з’являлися на ринку ось уже протягом кількох років. Зокрема, починаючи з 2005 року, випускалися моделі для літніх людей від японських компаній NTT DoCoMo, Toshiba, Kyocera. Однак вони були доступні переважно на внутрішньому ринку, як відомо, кількість літніх людей у середньому по Японії дуже велике.

У Європі подібні ініціативи також мають досить довгу історію. З 2003 року, телефони для літніх людей випускає австрійська компанія Emporia. Даний виробник повністю сконцентрувався на виробництві спеціалізованих мобільних телефонів і щорічно пропонує нові моделі, починаючи від досить старої Emporia Life і закінчуючи анонсованими цього року захищеної outdoor -моделлю Emporia Solid і преміальної Emporia Talk premium (треба сказати, що дана ситуація ілюструє неминуче розмиття сегмента бабушкофон, виділення ще більш вузькоспеціалізованих пристроїв — напрошується аналогія з ринком нетбуків). На жаль, такі телефони орієнтовані в першу чергу на європейський ринок з відповідними запитами — вартість найдоступніших моделей починалася від 150 євро, причому їх функціональність в буквальному сенсі обмежувалося можливістю здійснювати виклики да приймати і відправляти текстові повідомлення.

У Росії подібні апарати з’явилися тільки в останні роки два. У 2009 році під торговою маркою Voxtel був випущений перший телефон для літніх людей Voxtel RX500. У нього були всі фірмові риси сучасних бабушкофон — великі апаратні клавіші, монохромний екран з великим шрифтом, а також три спеціальні клавіші швидкого виклику. Малося і своєрідне ноу -хау — папірець, закріплена на тильній частині корпусу, на яку можна було нанести необхідну інформацію або найбільш часто використовувані номери (втім, подібне рішення в бюджетних трубках зустрічалося і раніше, наприклад, в деяких старих телефонах Alcatel). Разом з усім цим, телефон був не позбавлений певних недоліків — в їх числі були великі розміри і вага апарату, навіжений дизайн і ергономіка, телефоном було просто незручно користуватися літнім людям.

Згодом і інші вендори звернули увагу на перспективну і поки ще незайняту нішу телефонів для літніх людей. Так, корейська компанія Samsung представила своє бачення бабушкофон — апарат Samsung C3060R. Це була спеціальна версія другий серійної моделі, як відомо, компанія володіє достатніми ресурсами для того, щоб випускати навіть такі вузькоспеціалізовані рішення. Однак модель Samsung C3060R тільки позиціонувалася як апарат для літніх людей, насправді вона являла собою типове бюджетне рішення, оскільки не мала ні великими клавішами, ні великим шрифтом, ні якісною організацією спеціальних функцій (так, варто відзначити незручну реалізацію екстреного виклику, а також відсутність виділеної кнопки блокування клавіатури). Некоторые из вышеперечисленных рекомендаций, были взяты отсюда.

Слідом за даними рішеннями почали з’являтися і операторські пристрої. Так, телефони для літніх людей, випущені під торговою
маркою оператора «Мегафон», розійшлися в кількості більше 100 тис. екземплярів. Правда, зіграв свою роль той факт, що телефони реалізовувалися, в тому числі, і з контрактами, брали участь у різних акціях. Крім операторських трубок, пропонувалися вирішення інших компаній, зокрема, в 2009 році на вітчизняному мобільному ринку з’явилася торговельна марка Just5, власники якої спочатку були орієнтовані на випуск телефонів для літніх людей.

Продуктова лінійка Just5 вже через деякий час після появи першого телефону налічувала кілька досить різнопланових апаратів. До достоїнств моделей Just5 можна було віднести велику кількість кольорів (особливо для молодшої моделі лінійки Just5 CP09), а також всі «класичні» риси телефонів для літніх людей: великі клавіші, великий шрифт і монохромний екран. На жаль, були і недоліки — наприклад, ціна, яка тривалий час залишалася досить високою, на 1–2 тис. рублів вище, ніж у конкурентів. Крім цього, недоліки знаходилися і у конкретних апаратів, так, молодша модель, Just5 CP09 була позбавлена ??струси, а ємність телефонної книги не перевищувала 100 номерів. Правда, при всьому при цьому телефони Just5 могли похвастати додатковими бонусами, до числа яких відносилися ліхтарик, радіо (причому працює від внутрішньої антени, без необхідності в підключеній гарнітурі), стандартний 3,5 мм аудіороз’єм, раз вже мова зайшла про гарнітурі, а також датчик температури.

Слідом за виробниками, які стали першовідкривачами напрямки, підтягнулися й інші. Причому не тільки широко відомі вітчизняним користувачам, але також численні представники китайського noname — сегмента, клонувати вже випущені моделі. Втім, найбільш активні гравці на ринку бабушкофон — teXet, Just5 і примкнув до них пізніше Fly — також не гребували запозичувати ідеї, начинку і навіть дизайн телефонів один у одного, досить порівняти Just5 CP09, teXet TM — B100 і Fly Ezzy2 або Just5 CP10 і Fly Ezzy. Причому це могло відбуватися не з вини вітчизняних мобільних брендів, а з причини використання моделей одних і тих же ODM- збирачів з Китаю. Хіба що азіатським виробникам нічого не варто було додати або, навпаки, прибрати ті чи інші функції в один і той же корпус, в результаті чого, наприклад, в моделі Fly Ezzy в порівнянні з ідентичним зовні Just5 CP10 з’явився МР3- плеєр і слот для карт пам’яті microSD, а також можливість роботи з двома SIM -картами (відмінна риса всіх останніх телефонів Fly, яка, втім, є виключно маркетинговим прийомом, оскільки радіомодуль у апаратів все одно один).