Чому практично в кожній школі існує проблема «переходу» учнів з початкової школи в середню ланку. При цьому в значній мірі знижується якість навчання.

Але насправді проблема, на наш погляд, набагато глибше. Постараємося в даній статті розібрати причини.

Шукаємо школу для своїх дітей

Найчастіше батьки зацікавлено шукають для своїх дітей хорошу початкову школу, з мудрим, вдумливим учителем. І це правильно, адже початкова школа – це основа навчання, саме в початковій школі головним результатом 4-річного навчання повинно стати вміння вчитися.

До середньої школі батьки підходять більш терпимо, розуміючи, що знайти установа, де викладати кожен предмет буде професіонал своєї справи, неможливо. Значить, середня школа – найслабша ланка?

Мотивація вчитися

Навчальна мотивація – предмет вивчення багатьох дослідників. Всі тести, в якій би країні світу вони не проводилися, говорять про одне: в перший же рік навчання в середній школі навчальна мотивація дітей різко падає. Бажання продовжувати вчитися залишається лише у невеликого відсотка учнів.

Чому? Є 2 основні причини:

1) віковий розвиток дітей,
2) сама програма навчання.

Програма навчання

У початковій школі діти дізнаються дуже багато, читати, писати, спілкуватися, рахувати (зошит з математики 2 клас можна придбати за посиланням). Інтелект молодшого школяра навантажений досить сильно. Але при переході в середню ланку інтелектуальне навантаження збільшується ще в більшій мірі, при цьому різко зростає кількість часу, яке школярі витрачають на підготовку домашнього завдання. Діти вчаться в школі, після обіду вони продовжують навчання вдома, таким чином, робочий день школяра багаторазово перевищує 8-годинний робочий день дорослої людини.

Виходить, що сама організація навчального процесу є основним демотивуючим фактором?

Якою має бути інформація

Обсяг досліджуваного матеріалу в середній школі різко зростає. Тому що до тих предметів, до яких діти вже звикли, приєднуються нові предмети.

Більш того, в одному класі можуть навчатися різні за рівнем діти, а значить, учитель змушений адаптувати матеріал під «середнього» учня, а, можливо, спрощувати програму для всього класу. Це особливо помітно при вивченні математики та природничих наук.

Існують різні прийоми і форми роботи з дітьми, які потребують особливої педагогічної підходу, але при цьому набагато простіше спростити програму навчання, ніж шукати підхід до кожного учня.

А чому вчимо, панове?

Тільки ледачий не міркує сьогодні про те, що діти вчаться в умовах невизначеності. Жоден з них не знає, які знання необхідні для того, щоб побудувати кар’єру. Та й вибір, який пропонується дітям у вивченні предметів (наприклад, курси елективні, курси за вибором, курси позаурочної діяльності), він досить ілюзорний. Кожна школа виходить зі своїх кадрових можливостей.

А ще діти в даний момент живуть і вчаться в величезному інформаційному полі. Ще кілька років тому вчитель, книга, підручник, науковий фільм були головним джерелом інформації, зараз все можна знайти в телефоні, сидячи на дивані (за умови, що в ньому є доступ до інтернету). Але школярам при цьому дуже важко в цьому інформаційному хаосі виділити головне.

Середня школа в даний момент є найслабшою ланкою. І ніхто не знає, як змінити цей факт.