Закони №128-ІХ о РРО и №129-ІХ о детінізації розрахунків, що вступили в силу 19 жовтня 2019 року, стали елементом шокової терапії, яку ніхто не планував проводити, принаймні зараз. Депутати, котрі віддали свої голоси за прийняття законів, розглядали їх як інструмент впливу лише на крупний бізнес. Планувалось виведення із «темряви» грошей, що отримують великі гравці українського ринку. Саме для них було сплановані механізми регулювання виплати податків на прозорій основі. За цими законами передбачається обов’язкове введення касових апаратів до роботи закладу.

Хто і навіщо вирішив врятувати економіку за рахунок ФОПів?

У чому тут підступ не просто розібратися звичайному громадянину. Тому потрібна розвернута консультація експерта. Доцент кафедри кримінального права та кримінології Університету державної фіскальної служби України Андрій Гмирін запропонував дуже простий та зрозумілий приклад для багатьох українських сімей:

• інтернет-торгівля. Саме зараз вчасно розібратися з тим, що трапиться з новим
• українським законодавством і самотужки ми не можемо впоратися, тому звернулись до компетентних джерел.

На своїй сторінці в Фейбуці Андрій Гмирін зазначив наступне: «Все більше тих, хто виступає за введення касових апаратів для ФОПів аргументують, що податки повинні сплачувати всі». Зараз є переконливі факти, що не дозволяють думати про спасіння української економіки за рахунок форм дрібного бізнесу. Наприклад такі:

• лише 8% товарообороту йде безпосередньо через малі підприємства, взагалі інтернет-магазини та подібні компанії;
• розрахунки в інтернет-мережі йдуть через заповнення обов’язкових платіжок, по яких покупець може отримати касовий чек;
• виходячи із перших двох пунктів ФОП вже зараз відносяться до представників бізнесу, що старанно сплачують податки.

Дрібну торгівлю як вид бізнесу освоїли тисячі громадян різного віку. Продажі ритейлу рахується мільйонами відправлень і це лише за останній рік. Відносно новий вид економічної діяльності останні роки стабільно приносить прибуток. Тепер очікуються зміни, яким навряд чи раді представники малого бізнесу. Дрібний та середній підприємець зайвий раз поміркують при продовженні ведення справ прозоро. А той, хто продовжить працювати надалі, потрапить до зони ризику, де робота на себе може обернутися величезними боргами. Невже нашої державі саме зараз потрібні турботи пов’язані з зростанням армії боржників та безробітних?

Митниця: «свої люди на фінансових потоках»

Україна вже пережила величезну кількість змін у законодавстві. Та якою б не була нова «мітла», мела вона все однаково на користь діючих представників влади. Громадяни щиро чекають на прихід справжнього господаря країни, що може навести порядок у виконавчих органах, займеться вирішенням нагальних турбот звичайної людини. Можливо недоречно, але хто не бажає отримати зимою тепло вчасно або користуватись усіма можливостями комунальних пропозицій, що встановлені законом. При тому, є потреба мати доступ до всього без черг, принижень хабарами або іншими формами вимог. Нові закони змінюють назви, керівників та співробітників та не змінюють суті. Процес хабарництва стає більш вдосконаленим: в того взяв, а в цього не хочу.

Найбільший крок до створення прозорого офісу був зроблений під час формування ДФС, але і з цим світлим моментом в історії України трапились негаразди. «Що ж стосується побудови, структури, функцій, та саме головне, принципів і підходів до роботи, то чинна ДФС – ДПС мало чим відрізняється від створеної Азаровим в далекому 1996 році ДПА», – так оцінює підсумки роботи органу експерт Андрій Гмирін. Неможливо не погодитися з цією думкою. Краще стало, але насамперед тільки з того боку, що офіс у прямому сенсі став прозорим, теплим, та чистим. Можливо це зроблено для більшого комфорту тих, хто має нещастя перебувати годинами у чергах. Але це справи попереднього керівництва країни.

Які зміни пропонується здійснити для отримання позитивних результатів?

Спираючись на думку експерта, дійсному керівництву країни хочеться побажати знайти сили у короткий час приступити до ґрунтовної переробки податкового законодавства. Зробити правила та умови існування бізнесу зрозумілими, спрямованими на підтримку дрібного та середнього підприємця, а не навпаки. Замість посилення тиску на платників податків, шукати альтернативи створення привабливих умов для сплачення. Займатися не лише фіскальними турботами, а й вміло регулювати коштами податківців.